Час обирати здоров'я

Огляд епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу у Львівській області станом на 01.01.2020 року

За даними Європейського центру з контролю та профілактики захворюваності та Європейського регіонального бюро ВООЗ, Україна залишається однією з двох найбільш уражених епідемією ВІЛ-інфекції/СНІДу країн в Європі, де продовжує зростати кількість нових випадків інфікування ВІЛ та смертей від СНІДу. В двох країнах — Російська Федерація і Україна — реєструється 75% (РФ-65%, Україна — 10%) від усіх нових випадків у Східній Європі. На початок 2019 року в Україні кількість людей, які живуть з ВІЛ, налічує, за оціночними даними, 237 000 осіб, більш ніж 40% (більше 100 тисяч українців) з яких не знають про свій ВІЛ-статус.

Щорічно реєструється 5,2% нових випадків інфікування у віковій групі від 15 до 24 років. Як і в інших країнах, усе більше дітей, які інфіковані ВІЛ в перинатальному періоді, досягають підліткового віку.

Україна віднесена ВООЗ до групи країн з концентрованою епідемією ВІЛ-інфекції/СНІДу, тобто випадки ВІЛ-інфікування, переважно, реєструються серед ключових груп населення (людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом та їх статевих партнерів^; робітників комерційного сексу та їх клієнтів^; чоловіків, які мають секс з чоловіками).

Сукупна оціночна кількість людей, які належать до ключових груп населення щодо інфікування ВІЛ (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, секс-працівники та чоловіки, які мають секс з чоловіками) становить майже 650 тисяч осіб (у Львівській області — майже 23 тисячі осіб).

Особливістю епідемії ВІЛ-інфекції на даному етапі є зростання випадків туберкульозу (ТБ) серед вперше зареєстрованих ВІЛ-позитивних осіб та високий рівень смертності серед пацієнтів з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

Розвиток епідемії ВІЛ-інфекції в Львівській області має ті ж закономірності, що й в цілому в Україні.

За офіційними даними рівень поширеності ВІЛ-інфекції у Львівській області у 2019р. — 157,6 випадки на 100 тис. нас., як і в попередні роки, набагато нижчий ніж середній в країні (в Україні станом на 01.10.2019р. — 326,0 на 100 тис. нас.). А показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію в області у 2019 р. складав 19,0 на 100 тис. нас. (при 20,6 випадків у 2018 р. і 18,3 випадках в 2017р.).

За 2019 р. вперше в житті діагноз ВІЛ-інфекція був встановлений 475 особам (у 2018р. — 518; у 2017р. — 460), в тому числі в IV стадії ВІЛ-інфекції (стадії синдрому набутого імунодефіциту — СНІДу) — 248 особам (у 2018 р. — 299 особам; у 2017р. — 245 особам).

Темп приросту (Тп) захворювання на ВІЛ-інфекцію у 2019р. (в порівнянні з останніми 3 роками — 2016-2018рр.) знизився на − 2,2%, натомість зріс темп приросту захворювання на СНІД — на +4,2%, що свідчить про недовиявлення пацієнтів з безсимптомним перебігом ВІЛ-інфекції та запізніле діагностування вперше виявлених випадків ВІЛ-інфекції у термінальній стадії.

З 407 випадків ВІЛ-інфекції серед дорослого населення в 2019 р. (без врахування дітей, народжених від ВІЛ-позитивних матерів) — у 245 осіб стадія СНІДу (питома вага таких випадків складає 60,2%) (при 450 випадках ВІЛ-інфекції, з яких у 297 осіб стадія СНІДу в 2018 р. або 66%^; при 387 випадках ВІЛ-інфекції, з яких у 241 особи стадія СНІДу або 62,3% за 2017 р.) Тому необхідно надалі приділяти увагу плануванню заходів щодо розширення доступу до консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію усіх контингентів населення, насамперед, для осіб з груп ризику, на первинній ланці охорони здоров’я та своєчасного взяття під медичний нагляд виявлених ВІЛ-позитивних осіб.

Найбільш поширеною СНІД-індикаторною інфекцією у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД залишається ВІЛ-асоційований туберкульоз (як легеневий, так і позалегеневий). Його частка в структурі СНІД-індикаторних хвороб складає у 2018 р.: з 248 випадків СНІДу у 2019 р. — у 169 осіб (68,2%)^; з 299 випадків СНІДу за 2018 р. — у 187 осіб (62,5%)^; у 2017 р. — з 245 випадків — 165 (67,4%). Таким чином, не зменшується частка поєднаної патології (ко-інфекції) ВІЛ/ТБ: при 67,4% випадків у 2017 р. і 68,2% за 2019 р.

Також не спостерігається чіткої тенденції до зменшення частки людей, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН) серед взятих на облік хворих у стадії СНІДу: 35,7% в 2017 р., 28,0% у 2018 р. і 33,9% у 2019 р.

Відбулася деяка стабілізація частки статевого шляху передачі, в основному, гетеросексуального, , серед вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції — 286 випадків або 60,2% у 2019 р. (у 2018 р. — 324 випадки або 62,6%^; у 2017 р. — 275 випадків або 59,8%).

Не знижується поширення ВІЛ-інфекції серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики. Так, питома вага парентерального шляху передачі ВІЛ (внаслідок введення наркотичних речовин ін’єкційним шляхом) у 2019 р. складає 25,3% (або 120 випадків) при 24,3% (або 126 випадків) у 2018 р. і 24,3% (або 112 випадків) за 2017 р.

Слід зазначити, що майже третину випадків складають жінки. Так, питома вага жінок серед загального числа ВІЛ-позитивних у віці 15 років і старших складає: 31,5% в 2017 р., 27,1% у 2018 р. і 29,2% за 2019 р.

Зростання частки статевого шляху передачі та майже 30% питомої ваги жінок серед загального числа ВІЛ-позитивних призводить до народження дітей від ВІЛ-позитивних матерів.

Під медичне спостереження у 2018 р. взято таких 68 дітей або 14,3% серед усіх вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції (у 2018 р. — 68 або 13,1% усіх випадків^; у 2017 р. — 73 дитини або 15,9% усіх випадків).

За 12 місяців 2019 року у 64 ВІЛ-позитивних вагітних жінки відбулися пологи (за 2018 р. — 66^; за 2017 р. — 71).

Діагноз ВІЛ-інфекція у 2018 році підтверджений 3дітям (у 2017 р. — 5 дітям).

В Львівському обласному центрі громадського здоров’я станом на 02.01.2019 року на офіційному обліку в педіатра знаходиться 269 дітей, з них 66 дітей з підтвердженим ВІЛ-статусом (у 20 дітей стадія СНІДу). У інших (203 дитини) — діагноз ВІЛ-інфекції в стадії підтвердження.

Необхідно відмітити, що ВІЛ-інфекція вражає найбільш працездатні та репродуктивні вікові групи населення (25-49 років), на яку припадає 79,1% нових випадків у віці 15 р. і старші (83,3% у 2018 р.^; 80,1% у 2017 р.).

Щорічно реєструються нові випадки ВІЛ-інфекції серед підлітків. Так, в 2019 р. зареєстровано 2 випадки: один — у хлопця внаслідок гомосексуального шляху передачі і ще один у дівчини внаслідок гетеро сексуального шляху передачі (в 2018 р. і 2017 р. — по 1 випадку серед хлопців внаслідок гомосексуального шляху передачі).

Спостерігається територіальна гетерогенність (нерівномірність) поширення ВІЛ-інфекції в області з переважним залученням населення міст. Так, за увесь час епідемії (1987 — 2019 рр.) показники поширеності ВІЛ-інфекції у містах Червонограді (497,5 випадків на 100 тис. населення), Бориславі (360,1), Львові (232,2), Стрию (221,6) та Дрогобичі (195,7) суттєво перевищують значення відповідного показника в цілому по області (157,6), що на нашу думку обумовлено значною кількістю людей, які вживають ін’єкційні наркотики в містах, часткою робітників комерційного сексу (в тому числі приїжджих, з інших регіонів до м. Львова) і осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, а також більшою міграцією населення.

Станом на 02.01.2019 року в області знаходиться на обліку 3946 ВІЛ-позитивних особи (в т. ч. 269 дітей), з них в стадії СНІДу перебуває під наглядом 1426 осіб (в т. ч. 20 дітей). За накопичувальними даними, з 1987 року (початок реєстрації ВІЛ-інфекції) станом на 02.01.2018 року 982 особи, у тому числі 13 дітей, померли від захворювань, обумовлених СНІД.

Знято з обліку внаслідок смерті впродовж 2019 р. 103 особи, в т. ч. 72 особи померли через причини безпосередньо пов’язані з ВІЛ-інфекцією, з яких 49 осіб від ко-інфекції ВІЛ/ТБ (68,1%) при 123 померлих у 2018 р., серед них 99 осіб померли від хвороб, обумовлених СНІДом, з яких 79 осіб від ко-інфекції ВІЛ/ТБ (79,8%)^; у 2017 р. — 179 осіб, з яких 90 осіб померли від хвороб, обумовлених СНІДом, з яких 70 від ко-інфекції ВІЛ/ТБ (77,8%).

У 2019 році відбулося зменшення частки померлих від ВІЛ-асоційованого туберкульозу (як легеневого, так і позалегеневого): з 56 випадків (71,8% серед усіх померлих від ВІЛ/ТБ) у 2015 році, 45 випадків у 2016 році (61,6%), 70 випадків в 2017 р. (77,8%), 79 осіб в 2018 р. (79,8%) до 49 осіб за 2019 р. (68,1%).

Отже, туберкульоз (як легеневий, так і позалегеневий) залишається провідною причиною смерті хворих в стадії СНІДу.

Індикатор смертності є одним з основних вимірів, що характеризує епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу і є важливим показником вимірювання відповіді на епідемію в рамках розширення доступу до діагностики, лікування, догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію.

Смертність від захворювань, обумовлених СНІДом у Львівській області, за останніх три роки зменшилася з 3,6 випадків на 100 тис. нас. в 2017 р., 3,9 випадків у 2018 р. до 2,9 випадків за 2019 р., завдяки розширенню надання антиретровірусної терапії пацієнтам. Тому вирішальний вплив на захворюваність та смертність від хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини, буде мати в подальшому рівень охоплення АРТ.

Таким чином, епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Львівській області є концентрованою та характеризується деякою стабілізацією захворюваності як на ВІЛ-інфекцію, так і на СНІД, а також смертності від хвороб, обумовлених СНІДом (в т. ч. внаслідок ВІЛ/ТБ). Також зменшується питома вага померлих пацієнтів з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

Така ситуація свідчить про необхідність подальшого продовження ефективних заходів з лікування ВІЛ-асоційованого туберкульозу, а саме: вчасне отримання антиретровірусної терапії пацієнтами на поєднану патологію, взаємообмін інформацією щодо обліку хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз, їх консультування, дообстеження, при потребі — госпіталізація в Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр (ЛРФПЦ) і консультування пацієнтів ЛРФПЦ штатним лікарем-інфекціоністом.

На сучасному етапі розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у Львівській області епідемічну значимість мають як парентеральний, внаслідок введення ін’єкційних наркотичних речовин, так і статевий шляхи передачі збудника (в т. ч. щорічне зростання гомосексуального шляху), що вказує на зрілість епідемії в області. Для значної кількості мешканців області, інфікованих ВІЛ, їхній статус залишається невідомим (лише кожен другий з уражених ВІЛ-інфекцією знає про свій ВІЛ-позитивний статус), що створює сприятливі умови для передачі ВІЛ статевим партнерам, через спільне вживання наркотиків ін’єкційним шляхом та ін.

Щорічна кількість нових випадків інфікування ВІЛ в прогнозованому періоді має тенденцію до поступового зростання серед таких груп високого ризику як чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) та загальне населення і тенденцію до стабілізації у групах ризику СІН (споживачі ін’єкційних наркотиків) та ЖКС (жінки комерційного сексу), що підкреслює необхідність покращення доступу до послуг з консультування і тестування на ВІЛ, насамперед осіб, які належать до груп високого ризику інфікування, а також для загального населення.

Треба визнати, що в умовах концентрованої стадії епідемії, вирішальну роль у визначені подальшого розвитку епідемії ВІЛ-інфекції як в Україні, так і Львівській області відіграють масштаби та якість заходів з профілактики серед осіб із груп населення найвищого ризику інфікування ВІЛ та серед їх статевих партнерів.

Важливим компонентом стабілізації епідемії ВІЛ-інфекції є також поінформованість населення про шляхи передачі інфекції, формування навиків відповідальної поведінки щодо запобігання інфікуванню, в першу чергу серед молоді та доступність до тестування на ВІЛ-інфекцію.

Станом на 02.01.2019 року забезпечено доступ до безперервної антиретровірусної терапії згідно Клінічних протоколів для 2313 хворих на ВІЛ-інфекцію, в т. ч. для 67 дітей. В Україні немає проблем з лікуванням — країна перша у Східній Європі, яка перейшла на 100% забезпеченість антиретровірусними препаратами.

Якщо ВІЛ-позитивна людина отримує спеціальні ліки, — антиретровірусну терапію (АРТ) — вона не становить загрози для суспільства (лікування як профілактика). За науковими даними ризик передачі ВІЛ знижується на 96% при призначенні АРТ на ранніх стадіях (незалежно від кількості CD4-Т-лімфоцитів). Така людина може жити повноцінним життям і мати здорових дітей. Дослідження показали, що впродовж року ВІЛ-позитивний пацієнт, який не отримує потрібні ліки, інфікує в середньому ще дві людини.

Згідно з новими глобальними цілями Fast Track Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДУ (ЮНЕЙДС) «90-90-90», в період до 2020 року необхідно досягти першого показника «90» — 90% людей, які живуть з ВІЛ, знають про свій позитивний статус. Цей показник є відправною точкою для досягнення другого «90» — початку АРТ та виконання третього «90» — зниження до невизначуваного рівня вірусного навантаження менше 1000 РНК/мл серед осіб, які отримують лікування. Довгостроковими цілями 2030 року є «95-95-95» та припинення глобальної епідемії ВІЛ-інфекції.

Надання доступних та якісних послуг з тестування на ВІЛ з дотриманням принципів добровільності, конфіденційності, безоплатності, проведення консультування, надання правильних результатів тестування та забезпечення зв’язку з лікуванням є ефективним та науково-обгрунтованим способом раннього виявлення та збереження життя ЛЖВ.

Основним змістом (етапом) Національної стратегії з тестування на ВІЛ-інфекцію в Україні є забезпечення досягнення цілі «90% ЛЖВ від оціночної кількості — до 2020 року знають про свій ВІЛ-позитивний статус, знаходяться на обліку та мають можливість почати лікування» шляхом надання ПТВ гарантованої якості.

З метою подолання епідемій ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів як глобальних загроз громадському здоров’ю та благополуччю населення, покращення якості і тривалості життя, зменшення рівня захворюваності, інвалідизації та смертності шляхом створення та функціонування ефективних, інноваційних, гнучких систем надання якісних і доступних послуг профілактики, діагностики, лікування, догляду та підтримки, що базуються на правах та потребах людини і пацієнта, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 27 листопада 2019 р. № 1415-р «Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року» визначив 20 завдань з питань ВІЛ-інфекції в довгостроковій перспективі, а саме:

1. Забезпечити доступ та сприяти отриманню представниками ключових груп населення комплексних профілактичних послуг.

2. Досягти елімінації передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини.

3. Впровадити комплексні комунікаційні програми громадського здоров’я, спрямовані на загальне населення, зокрема підлітків і молодь, та системні навчальні заходи для професійних та пріоритетних груп — працівників правоохоронних органів, закладів освіти, військовослужбовців тощо.

4. Забезпечити доступність замісної підтримувальної терапії, зокрема у місцях позбавлення волі.

5. Унеможливити інфікування ВІЛ-інфекцією під час отримання медичної допомоги, зокрема під час переливання крові, її компонентів, трансплантації органів та тканин.

6. Забезпечити доступ до послуг медикаментозної доконтактної профілактики ВІЛ-інфекції ключовим групам населення.

7. Забезпечити надання послуг медикаментозної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції всім особам, що її потребують.

8. Досягти високого рівня обізнаності населення щодо свого ВІЛ-статусу.

9. Забезпечити повне охоплення послугами тестування на ВІЛ-інфекцію усіх хворих на туберкульоз, клієнтів програм замісної підтримувальної терапії та отримувачів комплексних профілактичних послуг серед ключових груп населення.

10. Забезпечити повне охоплення послугами тестування та раннього виявлення ВІЛ-інфекції у вагітних жінок та їх партнерів.

11. Забезпечити доступність тестування на ВІЛ-інфекцію шляхом розширення мережі закладів, що надають відповідні послуги, залучення аптечної мережі, тестування на рівні спільнот та промоції самостійного тестування.

12. Забезпечити раннє виявлення ВІЛ-інфекції у всіх дітей, народжених матерями з числа осіб, які живуть з ВІЛ-інфекцією.

13. Гарантувати якість надання лабораторних послуг, зокрема шляхом впровадження заходів з моніторингу якості виробів медичного призначення, що застосовуються для діагностики ВІЛ-інфекції, розроблення ефективних алгоритмів діагностики та програм зовнішньої оцінки якості.

14. Забезпечити розширення антиретровірусної терапії до повного задоволення потреб у ній.

15. Забезпечити початок антиретровірусної терапії відразу після встановлення діагнозу та в найкоротші строки.

16. Забезпечити доступ до нових препаратів відповідно до кращих міжнародних практик та налагодити систему їх безперебійного постачання.

17. Забезпечити проведення своєчасного та ефективного моніторингу та супровід лікування, контроль над побічними реакціями, лікування опортуністичних інфекцій та інших соматичних станів.

18. Забезпечити подальший розвиток та впровадження системи нагляду та профілактики розвитку резистентних форм ВІЛ-інфекції.

19. Забезпечити ефективність лікування та досягнення невизначального рівня вірусного навантаження ВІЛ-інфекції.

20. Забезпечити доступ та сприяти отриманню профілактичного лікування туберкульозу особам, які живуть з ВІЛ-інфекцією.

Таким чином, виключна важливість консолідації зусиль держави, приватного та неурядового секторів, міжнародних партнерів, спрямованих на подолання викликів, пов’язаних із поширенням ВІЛ-інфеції/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів В і С та наркозалежності зобов’язало державу визначити довгострококові пріоритети та вектор формування державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, вірусних гепатитів та наркозалежності на період до 2030 року.

Реалізація запланованих заходів має сприяти покращенню якості та тривалості життя, зниженню захворюваності, інвалідизації та смертності.

Go back

Наша адреса

вул. Лисенка 45,
790008, м. Львів

Гаряча лінія

09:00–18:00
+38 032 260-19-18