Знецінення як спосіб самоствердження
Однією з форм психологічної маніпуляції є подвійні повідомлення, тобто фрази або вказівки, що протирічать одна одній.
Подвійне повідомлення (іноді — подвійний зв’язок, double bind) — психологічна концепція, що описує комунікативну ситуацію, де суб’єкт отримує взаємно суперечливі (взаємовиключні) вказівки, які належать до різних рівнів комунікації. Концепція сформульвана британо-американським науковцем Грегорі Бейтсоном і його помічниками у 1950-х роках.
Поняття «подвійне послання» — це не лише поєднання двох вимог, що фізично не можуть бути виконані одночасно, наприклад: «Залишайся там — іди сюди», «Зникни з моїх очей, тримай мене за руку». Насправді ж, сутністю феномену double bind у психології прийнято вважати парадоксальний припис, заснований на суперечності між тими вимогами, що належать до різних рівнів комунікації, наприклад, «Наказую тобі не виконувати моїх наказів», «Нікому не дозволяй кричати на тебе!!»
Окрім того, подвійність послання у повсякденному спілкуванні може проявлятися у суперечностях між вербальними і невербальними повідомленнями: наприклад, міміка матері виражає несхвалення, у той час як її слова, навпаки — схвалення; ця розбіжність призводить до різних шляхів інтерпретації дитиною її сигналів, і як наслідок — психологічний дискомфорт від невідповідності «висловленого» і «невисловленого, але показаного» послань.
Бейтсоном та колегами була навіть розроблена теорія шизофренії, де ключова роль надавалася «концепції подвійних послань». Згідно з їхніми висновками, причиною розвитку шизофренії може бути виховування дитини у родинах, де ситуація подвійного послання є звичайною практикою спілкування. Згідно з Бейтсоном, тривалий досвід існування в умовах ситуацій подвійного послання здатний зруйнувати метакомунікативну систему особистості: порушається здатність «обмінюватися з людьми сигналами, що супроводжують повідомлення і вказують, про що йдеться», правильно розрізняти буквальне і метафоричне (переносне) значення. Особа починає або у всякому висловленні підозрювати прихований сенс, або, навпаки, сприймати все сказане їй буквально, нехтуючи невербальними сигналами (тон, жести тощо).