Знецінення як спосіб самоствердження
Останнім часом до переліку психологічних маніпуляцій включено новий термін — перспектицид.
Перспектицид — це явище, при якому партнер-агресор змінює спосіб мислення жертви. У постраждалої особи більше немає влісної думки, ідей, позиції. Вона бачить світ таким, яким вигідно аб’юзеру, тому що усвідомлювати правду стало небезпечно. Сам термін складається з двох частин: "perspective" (точка зору) і закінчення "cide", що означає вбивство.
Ліза Аронсон Фонтес, американська письменниця, психолог, фахівець Массачусетського університету, описала це явище на прикладах: «Фактично перспектицид означає нездатність знати те, що знаєш».
З чим стикаються жертви перспектициду
Заборона на особистий простір
В одній з історій чоловік забороняв дружині мати власну зубну щітку. Він заявляв, що люди в шлюбі діляться такими речами. Для жертви діяла заборона на власний простір. Навіть користуватися ванною кімнатою вона повинна була при відкритих дверях.
Тотальний контроль
В іншій історії чоловік спав весь день, але не спав вночі, і вимагав того ж від дружини. Він контролював, коли вона спить, що їсть, ховав її ліки. Все це робило жертву фізично слабкою. У підсумку вона навіть не пам’ятала свій вік, оскільки всі аспекти її життя контролювалися не нею.
Читання думок
Ще одна жертва вірила, що чоловік читає її думки. В реальності чоловік стежив за нею через відеокамери і трекери. Іншій постраждалій партнер говорив, що імплантував їй мікрофон, щоб перевіряти, чим вона займається весь день. Він контролював її переміщення іншими шляхами, але вона вірила у пояснення з мікрофоном. У жінки не було версій, звідки він все про неї знає. Ті, кому постраждала розповідала про це, вважали її божевільною. Це, за словами Фонтес, ізолювало жертву від суспільства ще сильніше.
У цих прикладах всі постраждалі — жінки, проте від перспектициду не застраховані і чоловіки.
Як захиститися від перспектициду
Перспектицид — це далеко не перша стадія емоційного насильства. Він проявляється після довготривалого психологічного впливу, коли жертва ізольована від суспільства, а її внутрішні та зовнішні ресурси виснажені. Тому краще розпізнати аб’юзера до того, як стосунки стали серйозними.